Спецпроект

У Києві відбудеться міжнародний форум «Голодомори: пам’ятаємо, вшановуємо»

У Києві 7 вересня відбудеться Міжнародний форум «Голодомори: пам’ятаємо, вшановуємо».

Про це повідомляє пресслужба Національного музею Голодомору-геноциду.

 

"Це захід, що докорінно змінить ваше уявлення про злочини комуністичного тоталітарного режиму проти української нації. Форум розпочнеться о 12:00 у Будинку профспілок України", - ідеться в повідомленні.

Зазначається, що у форумі планується участь високопосадових осіб держави, представників міжнародних, громадських, політичних організацій, наукової спільноти, лідерів суспільної думки України.

Мета форуму – актуалізувати обговорення в українському суспільстві та міжнародній спільноті тему Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., масових штучних голодів 1921–1923 рр., 1946–1947 рр.; об'єднати суспільство задля поширення правди про злочин геноциду проти українців, вчинений комуністичним тоталітарним режимом.

Як повідомляється, вступна частина форуму "Україна і світ: формування національної пам'яті та важливість поширення правди про Голодомори" передбачає офіційні виступи високопосадових осіб держави, релігійних діячів.

Під час Форуму відбудуться дві панельні дискусії: "Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: наукові дослідження" та "Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: суспільні конотації".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.