"Слуги народу" готують правки до проєкту Великого державного герба

Народні депутати готують правки до законопроєкту про Великий герб України. Багатьох турбує корона та фізіологія лева.

Про це розповів в інтервʼю "НВ" голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, цитує "Еспресо".

 

"Комітет рекомендував голосувати в цілому. І я був прихильником цього. Але зараз бачу, що ми відкрили можливість внести ті зміни, які більше за все зараз хвилюють суспільство. Багатьох турбує перш за все монархічна корона.

Насправді є республіки, у яких на гербі є корона. Вона не символізує монархію, а, як правило, цілісність країни, але давайте подискутуємо. Так само так є дискусії щодо анатомічно-фізіологічних особливостей лева (ймовірно, йдеться про дві ліві ноги – ред.)" — сказав Корнієнко.

Зараз депутати готують правки до законопроєкту: до текстового опису треба додавати ескіз, розглядати це будуть на засіданні комітету.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.