In memoriam. Помер автор мелодії до танцю сиртакі

Грецький композитор Мікіс Теодоракіс, який написав мелодію до танцю сиртакі, помер на 97-му році життя.

Про це повідомляє Ekathimerini, передає Укрінформ.

 

Мікіс Теодоракіс народився на грецькому острові Хіос у 1925 році. З дитинства цікавився музикою. Навчався музичного мистецтва спочатку в Афінах, а потім у Франції.

Його пісні виконували The Beatles та Едіт Піаф. Та, напевно, найбільш відома у світі його мелодія танцю сиртакі, написана для фільму "Грек Зорба", що вийшов у 1964 році. За свою роботу для цього фільму Теодоракіс був номінований на Grammу (у 1975 р. – також за "Серпіко", де головну роль виконав Аль Пачіно).

Теодоракіс є лауреатом премії BAFTA за музику до фільму "Z" (1969).

Він був політичним активістом, дотримувався лівих поглядів, протистояв диктатурі під час окупації Греції нацистською Німеччиною, а також ультраправому режиму "чорних полковників" наприкінці 1960-х – початку 1970-их років. Неодноразово його поміщали в концтабори і тюрми. Кілька років Теодоракіс провів в еміграції у Франції.

В останні роки композитора неодноразово госпіталізували через проблеми зі здоров'ям. У 2019 році йому зробили операцію на серці – встановили кардіостимулятор.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.