Ексгумація одеських жертв НКВД запланована на 2022 рік

Одеська мерія планує у вересні 2021 року завершити перший етап пошукових робіт на місці масового поховання жертв НКВД, а ексгумацію провести уже наступного року

Як повідомляє DW, нещодавно в Одесі поблизу аеропорту виявлено місце масових поховань жертв НКВД. Первісно підраховано, що там можуть бути рештки від 5 до 25 тисяч жертв сталінського режиму.

 

Виявлено 29 розстрільних ям з кількашаровими похованнями.

До кінця вересня має завершитись перший етап пошукових робіт. Потім чиновники займуться пошуком коштів та отриманням дозволів на подальші роботи.

У 2022 році заплановано провести ексгумацію та встановити кількість жертв. Доцільність проведення ДНК-експертиз наразі не визначена.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.