Вийшов фільм про День Соборності: як об’єдналися дві частини України. ВІДЕО

Сьогодні вийшла третя серія історичного проєкту «10 Днів незалежності» — «День Соборності: як об’єдналися дві частини України»

Про це повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві
Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві

Фільм розповідає про ще один десяти ключових днів для нашої незалежності — День Соборності, коли східні і західні українці із власної волі обрали бути разом. "Український народ по обидва боки Збруча має бути навіки однині злитий в одне ціле й разом боротися за свою долю", — так згодом написав про цю подію письменник і політик Володимир Винниченко.

22 січня 1919 року українці відзначали першу річницю незалежності. І готували ще одну урочистість — проголошення об'єднання УНР та ЗУНР.

"Організовував дійство корифей українського театру, актор Микола Садовський. І як справжній шоу-мен з'явився на свято так, що одразу ж привернув увагу всіх. До Софійського майдану по вулиці Фундуклеївській (тепер це Богдана Хмельницького) він піднімався верхи. "Старогетьманський стрій, яскраво гаптований золотом, на голові пишна мазепинка з гордими страусовими перами, крива шабля при боці. Ну, гетьман тобі та й годі" - захоплено писали про нього газети.

Про те, як готувалося не лише свято, але й політичне об'єднання двох українських держав в єдину — у новій серії проєкту "Десять днів незалежності", — написав автор і ведучий проєкту Володимир В'ятрович у Фейсбук

Оголошена в 1919 соборність стала одним із наріжних каменів українського визвольного руху у минулому столітті та відновлення незалежності у 1991.

Як попри століття залежностей і турбулентність повоєнної Європи об'єдналися Схід і Захід України — дивіться у третій серії проєкту "10 Днів незалежності України"


Першу серію проєкту "Четвертий Універсал — перша українська незалежність" можна
переглянути тут.

Другу серію проєкту "Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова" можна подивитися тут.


Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано
Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин

Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія

Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.