Вийшов фільм про День Соборності: як об’єдналися дві частини України. ВІДЕО

Сьогодні вийшла третя серія історичного проєкту «10 Днів незалежності» — «День Соборності: як об’єдналися дві частини України»

Про це повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві
Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві

Фільм розповідає про ще один десяти ключових днів для нашої незалежності — День Соборності, коли східні і західні українці із власної волі обрали бути разом. "Український народ по обидва боки Збруча має бути навіки однині злитий в одне ціле й разом боротися за свою долю", — так згодом написав про цю подію письменник і політик Володимир Винниченко.

22 січня 1919 року українці відзначали першу річницю незалежності. І готували ще одну урочистість — проголошення об'єднання УНР та ЗУНР.

"Організовував дійство корифей українського театру, актор Микола Садовський. І як справжній шоу-мен з'явився на свято так, що одразу ж привернув увагу всіх. До Софійського майдану по вулиці Фундуклеївській (тепер це Богдана Хмельницького) він піднімався верхи. "Старогетьманський стрій, яскраво гаптований золотом, на голові пишна мазепинка з гордими страусовими перами, крива шабля при боці. Ну, гетьман тобі та й годі" - захоплено писали про нього газети.

Про те, як готувалося не лише свято, але й політичне об'єднання двох українських держав в єдину — у новій серії проєкту "Десять днів незалежності", — написав автор і ведучий проєкту Володимир В'ятрович у Фейсбук. 

Оголошена в 1919 соборність стала одним із наріжних каменів українського визвольного руху у минулому столітті та відновлення незалежності у 1991.

Як попри століття залежностей і турбулентність повоєнної Європи об'єдналися Схід і Захід України — дивіться у третій серії проєкту "10 Днів незалежності України"


Першу серію проєкту "Четвертий Універсал — перша українська незалежність" можна
переглянути тут.

Другу серію проєкту "Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова" можна подивитися тут.


Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано
Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин

Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія

Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.