"Краще жувати, ніж говорити": Разумков щодо перейменування України

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відреагував на пропозицію радника голови Офісу президента Олексія Арестовича щодо перейменування України на Русь-Україна

Про це він заявив під час брифінгу перед засіданням парламенту 6 вересня, передає Еспресо.TV.

"Іноді краще жувати, ніж говорити", - зазначив Разумков.

 

Він наголосив, що на сьогодні Україна потребує змін, реформ, але точно не потребує змін назви.

"Ми з вами живемо в державі Україна. Я думаю, що це влаштовує 99% наших громадян. Давайте працювати над першою частиною. З назвою якось ми розберемося. Я впевнений, що гратися з назвою країни, з назвою держави… Тим більше намагатися на ньому, вибачте за сленг, хайпанути – це точно не державницька позиція. Я не знаю, в якому стані люди подають коментарі, важко мені відповісти…", - сказав Разумков.

Спікер ВР додав, що в нього немає інформації про підготовку ОПУ подібного законопроєкту і сподівається, що це фейк.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.