Як знайти репресованих родичів: майстер-клас від Архіву національної пам'яті

Чимало українців мають у своїх родинних історіях «білі плями». У когось у 30-х роках загадково зник прадідусь. У когось бабуся була у Сибіру, але чому і за що у сім’ї говорити боялися.

З 2015 року документи НКВД-КГБ розсекречені. Тепер кожен із нас може зазирнути в минуле і через призму своєї сім'ї дізнатися, як Радянський союз проводив масові репресії.

 

Але як звернутися в архів? Що написати в заяві? Чи потрібно збирати стоси паперів, щоб побачити кримінально-слідчі справи на своїх близьких?

Усі ці та інші питання ви можете поставити у неділю, 12 вересня, команді Архіву національної пам'яті – директору Ігорю Кулику та комунікаційниці Дарині Рогачук.

За останній рік у форматі онлайн працівники Архіву безкоштовно проконсультували тисячі людей і допомогли їм дізнатися правду про репресованих. Не пропустіть можливість поспілкуватися із командою вживу!

Коли: 12 вересня (неділя) о 12:00

Де: Мистецько-гастрономічний простір "Остання барикада" на Майдані

Квитки: https://events.borysov.com.ua/masterclass 

Подія у Фейсбуці: https://bit.ly/3DTV33S 

Перед цим розпитайте своїх рідних про таємниці минулого і підготуйте інформацію про репресованих у своїх сім'ї. Зокрема: прізвище, ім'я та по-батькові, рік, місце народження та проживання на момент арешту тощо. Приходьте навіть якщо не знаєте всього – це не завада для пошуків.

Хто саме вважається репресованим?

Це ті, хто були розстріляні, розкуркулені, депортовані, переселені, вислані у табори чи на спецпоселення, через активну громадянську позицію були відправлені у тюрми та колонії. Всі ті, в кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру в справедливість.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.