АНОНС: Пресконференція. Архів українського німого кіно – онлайн

До Дня українського кіно Державна архівна служба України презентує онлайн-доступ до низки шедеврів вітчизняного кінематографу, створених ще у 1920-30-ті роки в Україні – «Архіву українського німого кіно» на пресконференції.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

До участі у заході запрошені:

Голова Державної архівної служби України – Анатолій Хромов;

Перший заступник Голови Державної архівної служби України – Тетяна Ємельянова;

Керівник Центру кінематографічних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія", головний редактор журналу "Кіно-Театр" - Лариса Брюховецька;

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук – Яна Примаченко .


Модератор заходу та контактна особа – Леся Хемраєва.


Час: 14 вересня, вівторок, 14:00


Місце: в залі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" за адресою: м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 8/16.


Акредитація представників ЗМІ за телефоном: (044) 275-27-77

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.