АНОНС: Пресконференція. Архів українського німого кіно – онлайн

До Дня українського кіно Державна архівна служба України презентує онлайн-доступ до низки шедеврів вітчизняного кінематографу, створених ще у 1920-30-ті роки в Україні – «Архіву українського німого кіно» на пресконференції.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

До участі у заході запрошені:

Голова Державної архівної служби України – Анатолій Хромов;

Перший заступник Голови Державної архівної служби України – Тетяна Ємельянова;

Керівник Центру кінематографічних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія", головний редактор журналу "Кіно-Театр" - Лариса Брюховецька;

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук – Яна Примаченко .


Модератор заходу та контактна особа – Леся Хемраєва.


Час: 14 вересня, вівторок, 14:00


Місце: в залі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" за адресою: м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 8/16.


Акредитація представників ЗМІ за телефоном: (044) 275-27-77

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.