В Івано-Франківську розкажуть про гастрономічні вподобання Івана Франка

В Івано-Франківську 26 вересня вперше відбудеться екскурсія в межах проєкту «Гастромандрівка слідами українських літераторів». Екскурсантів познайомлять з історичними фактами та гастрономічними вподобаннями письменника Івана Франка.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила голова ГО "Дороги смаку Прикарпаття" та учасник команди гастромандрівок Ірина Фіщук.

 

"Це буде перша гастрономічна екскурсія проєкту "Гастромандрівка слідами українських літераторів", під час якої розкажуть про історичні факти щодо родини Івана Франка і про гастрономічні уподобання письменника", – повідомила Фіщук.

За словами екскурсовода Віталія Качкана, локаціями екскурсії стануть кафе та ресторани Івано-Франківська, де пригощатимуть стравами, які були пов'язані з життям Івана Франка та його родини.

"Іван Франко був дуже добрим кулінаром, а його невістка Ольга (жінка сина письменника Петра Франка – ред.) була відомою кулінаркою того часу. Дружина Івана Франка, Ольга, кожного свята готувала родинний пиріг. Це був м'ясний пиріг, дріжджовий, на якому з тіста викладали букви імені того, в кого було свято. Без такого пирога не обходилось жодне свято в родині письменника", – зауважив Качкан.

Він обіцяє, що під час екскурсії заплановані цікаві розповіді, частування і прогулянка містом.

Наступні тури про гастрономічні вподобання українських літераторів планують провести у Верховині. Там готують екскурсії про гастрономічні вподобання та цікаві факти з життя Лесі Українки, Параски Плитки-Горицвіт, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Петра Шекерика-Дониківа.

В Івано-Франківську екскурсія про гастрономічні вподобання Івана Франка відбудеться 26 вересня в межах сезону безкоштовних екскурсій. Із жовтня ця гастрономічна мандрівка діятиме постійно. Карту маршруту та гідів можна дізнатися у сімейній ресторації Мулярових, звідки розпочинатиметься екскурсія.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.