На Тернопільщині перепоховали трьох вояків УПА. ФОТО

На Тернопільщині відбулося перепоховання останків трьох вояків УПА, знайдених торік під час розкопок, які проводили представники меморіально-пошукового центру «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомляє Армія.Inform.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонію погребіння останків вояків Української Повстанської Армії очолив архієпископ Тернопільський і Кременецький Православної церкви України Нестор. Панахида за загиблими вояками відбулася в церкві Архістратига Михаїла в Темногайцях. А поховали вояків у братській могилі в селі Великі Загайці.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

За словами керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, останки українських патріотів були віднайдені у 2020 році у двох могилах у лісі біля Великих Загайців Кременецького району. Пошукові роботи, ексгумацію та перепоховання профінансував Український інститут національної пам'яті.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Особу одного із загиблих вдалося встановити – це Марко Фук, уродженець села Темногайці. Двох інших, за результатами антропологічної експертизи, ідентифіковано як його родичів. Але імен встановити не вдалося.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонія перепоховання відбулась за участю почесної варти Збройних Сил України, клубу військово-історичної реконструкції "Повстанець", керівництва Тернопільської обласної ради, Кременецької райдержадміністрації та представників УІНП.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.