Курс з історії України Омеляна Пріцака доступний онлайн

НаУКМА оцифрувала та виклала онлайн силабус курсу та тексти більшості лекцій Омеляна Пріцака

Науковий центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака, Наукова бібліотека НаУКМА спільно з Канадським інститутом українських студій оприлюднили силабус та лекції Омеляна Пріцака з курсу середньовічної та ранньомодерної історії України.
 
У 1996 році Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика при Канадському інституті українських студій розпочав серію монографій, серед яких була праця Ігоря Шевченка "Ukraine between East and West: Essays on Cultural History to the Early Eighteenth Century". Основою публікації стали лекції вченого з навчального курсу Історія України у XVII столітті, який він викладав разом з Омеляном Пріцаком у Гарвардському університеті з 1970 до 1976 року. Тоді лекції Омеляна Пріцака у видання не увійшли.
В архіві Українського наукового інституту Гарвардського університету матеріали згадуваного курсу Омеляна Пріцака не збереглись. Але копії силабусів лекцій та тексти більшості лекцій збереглись в архіві самого Омеляна Пріцака, що тепер знаходиться в НаУКМА.
Це 160 сторінок — ротапринтні копії машинописів (тому деякі сторінки погано читаються) були оцифровані в НаУКМА на прохання КІУС й представлені онлайн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.