АНОНС: Виставка «Дорогоцінні вклади XVIІ–XIX cт. із зібрання Національного музею історії України»

13 жовтня до 970-річчя заснування Києво-Печерського монастиря Скарбниця Національного музею історії України презентує виставку «Дорогоцінні вклади XVII–XIX ст. із зібрання Національного музею історії України»

Ризниці українських церков мали величезну кількість дорогоцінних вкладів – подарунків від князів, гетьманів, старшини, впливових вельмож-іноземців із супровідними документами. Дарчі (вкладні) написи на експонатах містять інформацію про соціальний склад їхніх власників або донаторів. Також вони свідчать про масштаби меценатства та благодійності в часи існування козацької держави – Гетьманщини.
 


На виставці буде представлено близько 30 предметів – церковних і світських старожитностей із дорогоцінних металів та тканини роботи українських та західноєвропейських майстрів-золотарів XVII–XIX cт.

Відвідувачі виставки побачать дорогоцінні вклади від гетьмана Івана Самойловича, київського полковника й родича гетьмана Івана Мазепи Костянтина Мокієвського, вклади архімандритів Києво-Печерської лаври – Іоникія Сенютовича, Зосими Валкевича, очільника лаврської іконописної майстерні Алімпія Галика. У експозиції також будуть представлені золота митра кінця ХVIII ст. роботи майстра Григорія Чижевського, яка походить із ризниці Успенської церкви, та риза до ікони Успіння Богородиці роботи відомого українського майстра Івана Ярославського (1876).

Кураторка виставки – Оксана Терещук, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.

Виставка "Дорогоцінні вклади XVIІ–XIX cт. із зібрання Національного музею історії України" відкриється для загального огляду з 14 жовтня на першому поверсі Скарбниці Національного музею історії України у дев'ятій залі.

За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 грудня 2021 року.

Урочисте відкриття виставки відбудеться 13 жовтня о 15.00.







Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.