Найбільший у Польщі стадіон назвуть на честь уродженця Львова

Національній футбольній арені Польщі присвоять ім'я львів'янина Казимира Гурського

Про це повідомляє zaxid.net.

 
фото - тадеуш флодарчик

Головному польському стадіону у Варшаві присвоять ім'я видатного футбольного тренера, уродженця Львова Казимира Гурського. Цьогоріч відзначатиметься 100-річчя від дня його народження.

Урочиста церемонія надання імені відбудеться в неділю, 10 жовтня, під час Свята футболу, інформує Monitor Info.

"У 2014 році перед стадіоном з'явився пам'ятник, який нагадує про неймовірну історію Казимира Гурського. Цього року ми відзначаємо 100-річчя від дня народження видатного тренера. Разом із генеральним спонсором арени – "Польською енергетичною групою" ми вирішили назавжди пов'язати стадіон з легендою польського футболу", – заявив голова правління національного стадіону Влодзімєж Доля.

Казимир Гурський народився у 1921 році у Львові і тут розпочав свою футбольну кар'єру. Проживав у Львові у двоповерховому будинку приблизно на місці теперішнього ТЦ "Скриня". Навчався у львівській чоловічій гімназії імені Яна Кохановського (нині – Львівський художній ліцей, що на вул. Хотинській, 6). Виступав за львівські команди РКС, "Спартак" і "Динамо".

Після вимушеної еміграції у 1945 році Казимир Гурський перейшов до варшавської "Легії". Після завершення кар'єри футболіста зайнявся тренерською діяльністю – став тренером збірної Польщі в 1971 році, а вже через кілька років збірна Польщі посіла третє місце на чемпіонаті світу. У 1972 році його команда завоювала золоту олімпійську медаль. Помер Казимир Гурський у віці 85 років у Варшаві.

Новий футбольний стадіон у польській столиці збудували до Євро-2012 на місці колишнього славнозвісного "Стадіону десятиліття", що його протягом тривалого часу використовували як найбільший ринок у Європі. Футбольна арена вміщує понад 58,5 тис. глядачів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.