У Львові створили мурал, де Шевченка зобразили у стилі The Beatles

У Львові, на вулиці Шкільній, художник Андрій Буняк створив мурал, який повторює сюжет обкладинки альбому “Abbey Road” британського поп-гурту The Beatles. Однак замість музикантів “дорогу переходять” чотири Тараси Шевченки.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Зазначають, що стінопис з'явився у межах спільного проєкту Андрія Буняка та Львівобленеого. Художник розмалюває об'єкти комунального підприємства.

"Зображення чоловіків на пішохідному переході відсилає до нас до відомої фотографії учасників групи The Beatles – поп-ікон минулого століття. Водночас силуети нагадують образ Тараса Григоровича Шевченка, одягнутого в кожух, військову форму, чорне пальто. Так його зображують, аби передати журбу.

Хоча, згідно з історичними даними, викладеними на курсі Орисі Демської, Тарас Шевченко був веселим і комунікабельним, душею компанії, а "мучеником" його зробив Радянський союз", – каже про мурал Андрій Буняк.

На муралі однин із силуетів Шевченка, якого автор зобразив у сучасному одязі, каже: "Зніміть вже з мене той кожух".

Зазначають, новий стінопис нагадує, що український національний герой більш відомий, ніж "бітли" і, найперше, він був веселою людиною. На думку автора, слід почати викидати прорадянські образи та віяння.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.