Як українці поховали СРСР на референдумі. ВІДЕО

Сьогодні вийшла восьма серія історичного проєкту «10 Днів незалежності України». Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

Це був дуже ризикований крок — провести всенародний референдум у грудні 1991 року. Тоді ніхто не проводив соціологічних кампаній і не вивчав настроїв населення. Захід також у нас не вірив. Та що там Захід — навіть наші дружні сусіди та країни Балтії не визнали Україну незалежною республікою після проголошення Акту про незалежність. І причин цьому було багато.

Україна тоді видавалася потенційно нестабільною, розділеною за історичними кордонами, мовними і релігійними ознаками.

Її майбутнє на той момент було абсолютно непрогнозованим і був високий ризик того, що потенційна нова держава обере шлях тоталітаризму, а не демократії — при владі все ще були комуністи.

Крім того, на території України був розміщений один із найбільших арсеналів ядерної зброї у світі. Це неабияк відлякувало. 

Коли на початку серпня 1991-го до українського парламенту приїхав президент США Джордж Буш-старший, він закликав депутатів відмовитися від прагнень незалежності.

Справа у тому, що перед поїздкою в Україну Буш отримав секретний звіт ЦРУ, де розглядалися чотири можливі сценарії майбутнього для СРСР. Світлих серед них не було.

У трьох прогнозах Україна залишалася разом з Москвою — навіть якщо відділяться Балтійські республіки. Останній передбачав повний розпад Союзу — стратеги ЦРУ вважали його катастрофічним і рекомендували робити все можливе, щоб уникнути цього.

Попри відсутність зовнішньої підтримки і спроби комуністів усіма силами зберегти Радянський Союз, українські націонал-демократи робили все можливе, щоб наблизити українську незалежність.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення.

Як українці повалили радянського монстра — дивіться у восьмій серії проєкту "10 Днів незалежності України"

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту:

Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич – продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.