У “Софії Київській” знайшли єпископську печатку ХІ-ХІІ століття

Під час археологічних розкопок у Національному заповіднику “Софія Київська” дослідники виявили свинцеву підвісну печатку ХІ-ХІІ століття з унікальним зображенням святого Даниїла Стовпника.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив археолог Тимур Бобровський, передає Локальна історія.

 

"Печатка досить велика, з добре збереженими зображеннями на обох сторонах. За стилістикою зображень та палеографією супровідних написів, її можна датувати у межах другої половини ХІ – першої половини ХІІ століть", – розповів археолог.

На одному боці печатки – зображення Божої Матері Епіскепсис (Знамення) з відповідними грецькими ініціалами, на іншому – святого преподобного Даниїла Стиліта (Стовпника), також підписане грецькою мовою.

Бобровський підкреслює, що саме це зображення є унікальним, оскільки досі не траплялось ані в давньоруській, ані у візантійській сфрагистиці. Однак, історик додає, що такий тип печаток вважають єпископським.

"Тож перед вами вперше знайдена і досі єдина з відомих печатка, що, найімовірніше за все, належала Юріївському єпископу Даниїлу", – заявив дослідник.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.