Музей Майдану запрошує на безкоштовні екскурсії

Національний музей Революції Гідності запрошує відвідувачів на безкоштовні тематичні екскурсії у жовтні

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, передає Укрінформ.

 

"Починаємо маршрут в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок). Тут учасники екскурсії ознайомляться з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано знакові артефакти часів Майдану. Далі пройдемо до стели на майдані Незалежності, де діє виставковий проєкт "Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь", присвячений річниці початку протестів.

На стендах зібрано світлини та описи ключових моментів історії протестів у країні, які поступово змінювали білоруську націю. На алеї Героїв Небесної Сотні та біля Дзвона Гідності біля каплиці архистратига Михаїла дізнаємося про найгарячіші події Революції Гідності та її учасників. Тут Національний музей Революції Гідності проводить церемонію вшанування Героїв Небесної Сотні в день народження кожного з них", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що кількість місць у групі обмежено, тому прохання зареєструватися за посиланням

Розклад комплексних екскурсій у жовтні:

– вівторок, 19.10 та 26.10, об 11:00; 

– середа, 20.10, о 18:00;

- четвер, 28.10, о 18:00;

- субота, 30.10, о 12:00.

Тривалість екскурсії – до 1,5 години.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.