Мустафу Джемілєва пропонують висунути на Нобелівську премію миру

Кримськотатарський активіст, член Меджлісу кримськотатарського народу Абмежит Сулейманов пропонує висунути кандидатуру дисидента Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру.

Про це повідомляє Укрінформ.

 
фото: аліма алієва

Таку думку Сулейманов висловив під час форуму Україна 603,7. Херсон "Південь України – Нива Європи" на підпанелі, присвяченій релігійній гармонії та міжетнічній злагоді

"Виставити кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру – це був би такий великий плюс, насамперед для України. Це лідер кримськотатарського народу, який разом зі своїм народом веде боротьбу в мирний спосіб …за звільнення Криму", – заявив Сулейманов.

За його словами, якби керівництво України, Верховна Рада висунули кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру, це означало б підтримку кримськотатарського народу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.