Усі розділи
Допомогти проекту

Мустафу Джемілєва пропонують висунути на Нобелівську премію миру

Кримськотатарський активіст, член Меджлісу кримськотатарського народу Абмежит Сулейманов пропонує висунути кандидатуру дисидента Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру.

27 жовтня 2021

Про це повідомляє Укрінформ.

 
фото: аліма алієва

Таку думку Сулейманов висловив під час форуму Україна 603,7. Херсон "Південь України – Нива Європи" на підпанелі, присвяченій релігійній гармонії та міжетнічній злагоді

"Виставити кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру – це був би такий великий плюс, насамперед для України. Це лідер кримськотатарського народу, який разом зі своїм народом веде боротьбу в мирний спосіб …за звільнення Криму", – заявив Сулейманов.

За його словами, якби керівництво України, Верховна Рада висунули кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру, це означало б підтримку кримськотатарського народу.

Теми
Дивіться також
Окупанти руйнують Ханський палац у Бахчисараї
Кандидатуру Мустафи Джемілєва висунули на здобуття Нобелівської премії миру
АНОНС: онлайн-подія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?"
Як 200 років російської пропаганди вбили багатовікову спільну історію українців та кримських татар
У Музеї книги і друкарства відкрили проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина». ФОТО
Тексти

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.
16 жовтня 2026 — Олег Білинський, Ярослав Затилюк, Всеволод Івакін, Олександра Козак, Юрій Лукомський, Максим Яременко

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.
15 жовтня 2026 — Олександр Скрипник

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?
4 жовтня 2026 — Анастасія Каширіна

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.
29 вересня 2026 — Андрій Руккас
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
22 жовтня, 23:25

IN MEMORIAM: Відійша у вічність зв'язкова УПА Марія Мельник

22 жовтня, 09:38

Укрзалізниця запускає флагманський поїзд "Михайло Грушевський"

21 жовтня, 13:44

АНОНС: У Києві відбудеться наукова конференція про жінок Українського Парнасу

21 жовтня, 12:42

Сейм Литви підтримує відзначення 600-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку

Всі новини