На Волині встановлено два місця поховань вояків Армії УНР

На Волині за підтримки УКФ реалізується науково-дослідний проект «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 рр. на Волині». Проект передбачає пошук місць, які пов’язані з діячами чи подіями сторічної давнини.

 
Могила підхорунжого 6-ї Січової стрілецької дивізії Михайла Гупала у селі Мокрець Ковельського району

Історику та редактору "Історичної правди" Віталію Скальському вдалось віднайти та зафіксувати два поховання вояків Армії УНР.

Одне поховання виявлене у селі Мокрець Ковельського району. Там похований підхорунжий Армії УНР Михайло Гупало. Він загинув у роки Другої світової війни уже як сотник УПА.

Друге поховання – у селищі Цумань Луцького району. На старому кладовищі збереглось поховання козака Армії УНР Данила Лучка. Про нього досі не була відома дата та обставина смерті. Напис на пам'ятнику та віднайдений в архіві метричний запис дозволяють встановити такі дані.

 
Могила козака Армії УНР Данила Лучка у Цумані

Інформація про ці місця пам'яті досі була відома хіба що місцевим мешканцям та краєзнавцям. Тепер інформація буде впорядкована та передана для розміщення на сайті "Імена самостійної України".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.