Вікіпедист на велосипеді сфотографував усі пам'ятки Центральної України

Із 31 березня по 27 вересня 2021 року за підтримки ГО «Вікімедіа Україна» відбулась велоекспедиція по Черкаській, Вінницькій та Київській областях під назвою «Центральний регіон». Її ініціатором і виконавцем став фотограф та веломандрівник Микола Осипенко

Концепція вікіекспедиції полягала у тому, щоб відвідати населені пункти тих районів, що знаходяться поблизу Монастирищенського району. Туризм у цьому регіоні не розвинений, статті у Вікіпедії про населені пункти містили мало світлин та інформації. Тож експедиція мала на меті отримати фотографії багатьох віддалених і важкодоступних населених пунктів. 

 
Садиба Драчевських у селі Дібрівка. ХІХ століття

Микола Осипенко знайшов багато пам'яток, які не занесені до офіційних списків і не охороняються державою, хоча мають велике культурне та історичне значення.

За результатами експедиції було зроблено велику роботу, яка буде корисна багатьом користувачам Вікіпедії: до Вікісховища завантажено 2168 світлин; проілюстровано та покращено 555 статей у Вікіпедії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.