АНОНС: Публічна дискусія «Повернути вивезені архіви. Про що говорять документи Внутрішніх військ НКВД»

Центр досліджень визвольного руху запрошує на публічну дискусію «‎Повернути вивезені архіви. Про що говорять документи Внутрішніх військ НКВД»‎

Захід відбудеться 2 листопада о 19:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

 

Центр досліджень визвольного року презентує завершення проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів". Дослідники до кінця жовтня викладуть в онлайн-доступ 3,5 тисяч копій документів з архіву Внутрішніх військ НКВД Українського округу.

Документи оприлюднені на сайті Електронного архіву українського визвольного руху. Наразі оригінал архіву перебуває поза межами України та, найімовірніше, недоступний для опрацювання.

Дослідники українського визвольного руху обговорять під час заходу історію привезення копій документів в Україну, їх зміст, важливі факти, які вдалося виявити в процесі опрацювання копій, та наукову цінність архіву для подальших досліджень.

Учасники презентації:

Іван Патриляк — доктор історичних наук, професор, декан Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, фахівець з історії українського визвольного руху, експерт проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів";
Володимир В'ятрович — історик, дослідник історії українського визвольного руху;
Ігор Бігун — історик, дослідник історії українського визвольного руху, редактор сайту "Історична правда";
Надія Суха — журналістка, комунікаційниця проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів" Центру досліджень визвольного руху.

Захід організовується в межах проєкту "Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.