Вийшов друком історичний роман "Циндао-Відень-Київ"

"Циндао–Відень–Київ" – роман кінорежисера Івана Канівця, що присвятив свою творчість висвітленню Української революції 1917–1921 років.

Про це йдеться на сторінці книжки у Фейсбуці.

 

Літо 1914 року. Юний львів'янин Олександр – гість на розкішній яхті, що здійснює навколосвітню подорож. В одному з її пунктів – Циндао, німецькій колонії в Китаї, куточку раю на землі – безтурботних мандрівників заскочує світова війна.

У вихорі "великої історії", що підхоплює Олександра, він має визначитись, ким є – лояльним громадянином імперії чи українцем. Має зрозуміти, як і для чого жити, коли навколо руйнується старий світ. Має відшукати дівчину з минулого, котра приходить до нього у снах, щоб зрозуміти, хто є його справжнім коханням.

В романі описані перші у ХХ сторіччі українські військові підрозділи, зокрема легіон Січових Стрільців, Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, Перший український авіаційний загін.

На сторінках роману можна зустріти Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Симона Петлюру та багатьох інших людей, що вписали своє ім'я в історію українського війська.

З книги ви дізнаєтесь чимало маловідомих епізодів боротьби за Київ взимку 1917-1918 років.

Консультантами автора були Михайло Ковальчук, Олександр Кучерук, Тимур Баротов, Владислав Куценко, Тарас Компаніченко.


Замовити книжку можна за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.