Діамантові браслети Марії-Антуанетти продали на аукціоні за понад $8 мільйонів

Аукціонний дім Christie`s на торгах 9 листопада продав рідкісну пару улюблених діамантових браслетів останньої королеви Франції Марії-Антуанетти за понад $8 мільйонів.

Про це повідомляє Forbes.

 

Аукціонний дім очікував отримати за пару браслетів $4 мільйони.

За словами історика Вінсента Мейлана, Марія-Антуанетта купила два трирядні діамантові браслети приблизно у 1776 році у свого особистого ювеліра Шарля Огюста Бемера за 250 тисяч ліврів, що сьогодні еквівалентно $4,6 мільйона.

Фахівець з ювелірних виробів аукціонного будинку Christieʼs Жан-Марк Люнель назвав той факт, що пара браслетів залишилася разом, "дивом".

Про походження браслетів свідчить запис у бухгалтерських книгах чоловіка Марії-Антуанетти, короля Людовіка XVI, які зберігаються в Національному архіві Франції у Парижі. У записах докладно розповідається, як Марія-Антуанетта позичила у короля кошти, щоб купити браслети.

Мати королеви, імператриця Марія Тереза Австрійська, згодом насварила її за браслети, написавши в листі 1776 року, що "новини з Парижа говорять мені, що ви щойно здійснили купівлю браслетів, у результаті ви виснажили свої фінанси".

Картини того періоду показують, що браслети були улюбленим аксесуаром королеви. Так, наприклад, на портреті шведського художника Адольфа Ульріка Вертмюллера 1785 року зображена Марія-Антуанетта саме в цих браслетах.

У 1791 році, коли Французька революція була в самому розпалі, Марія-Антуанетта була увʼязнена в палаці Тюїльрі. Вона таємно запакувала свої улюблені прикраси в деревʼяну скриню і контрабандою переправила їх до Австрії на зберігання в надії, що зможе повернути їх.

У жовтні 1793 року королеву стратили на гільйотині, а браслети пізніше повернули її дочці Марії Терезі Французькій, її єдиній дитині, яка вижила. Та передала браслети членам сімʼї, у колекції яких вони відтоді й зберігалися.

Деякі з дорогоцінних камінчиків французької корони опинилися на відкритому ринку після того, як французький уряд продав безліч предметів на аукціоні 1887 року — невдовзі після падіння Наполеона III, щоб перешкодити королівським родичам претендувати на коштовності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.