Тернопільські депутати просять перепоховати в Києві Бандеру, Петлюру, Коновальця та інших

Депутати Тернопільської облради на сесії ухвалили звернення до керівництва держави щодо створення у Києві Українського національного пантеону Героїв, де перепоховати видатних українських діячів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Пам'ятники Петлюрі, Коновальцю, Шухевичу та Бандері в СУМівській оселі
Пам'ятники Петлюрі, Коновальцю, Шухевичу та Бандері в СУМівській оселі "Бескид", США

"Закликаємо до практичного втілення в життя такого проєкту, зокрема, забезпечити перепоховання у новоствореному меморіальному комплексі видатних українських діячів — Пилипа Орлика, Богдана Хмельницького, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери, Андрія Мельника та інших", - йдеться, зокрема, у зверненні депутатів Тернопільської обласної ради до Президента Володимира Зеленського, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів щодо створення у Києві Українського національного пантеону Героїв.

На думку тернопільських депутатів, такий меморіальний комплекс має стати місцем єднання живих, де кожен українець відчуватиме себе представником великого народу, гордим за його героїчне минуле, а також усвідомлюватиме себе причетним до творення сучасної історії.


Раніше, Кабінет Міністрів повідомляв, що до 2025 року планує створити Національний пантеон для увічнення пам'яті захисників України.

Водночас, митрополит Київський і всієї України Епіфаній наголосив, що полеглі герої України заслужили на величне вшанування пам'яті про них, і в Україні варто створити глобальний Національний пантеон пам'яті з собором та музейним комплексом, адже пам'ять і молитва – це нерозривні речі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.