“Як історія одного дня тривала сто років” — у Києві презентували документальний серіал про незалежність. ВІДЕО

24 серпня 1991 року — далеко не відправна точка у незалежності України. До цього часу боротьба за нашу свободу тривала майже сотню років — все ХХ століття. І досі ми нині відвойовуємо свою незалежність на фронтах російсько-української війни. Команда творців серіалу «10 Днів незалежності» глибоко осмислила історичні події, які вели і ведуть нас до свободи останнє століття. Тепер і ви можете пройти цей шлях разом з ними.

Про це творці документального історичного серіалу "10 Днів незалежності України" розповіли на підсумковій пресконференції у Києві.

 

Цього року Україна відсвяткувала ювілей — 30 років з дня проголошення Акта про незалежність України. Про цей день багато говорили й говорять, але зосереджуються на подіях, які пов'язані із 24 серпня 1991 року, показують передумови і наслідки цього дня. 

Натомість команда історичного серіалу "10 Днів незалежності України" вирішила подивитися на українську незалежність інакше.

"Ми вирішили глобальніше підійти до цієї теми, подати ширший контекст і показати, що цей день має глибоке історичне коріння, — говорить один із співавторів проєкту історик Володимир В'ятрович. — Ми розповіли, що історія цього дня тривала майже сто років, а перша спроба отримати незалежність датується 22 січня 1918 роком — саме тоді був проголошений Четвертий Універсал, яким вперше проголосили українську незалежність. Власне, цій події і присвячена перша серія нашого історичного серіалу".

 

Наступні кроки, які робили українці протягом ХХ століття, також були сходинками до нашої незалежності, яку ми відвойовували і в Радянському Союзі, і на Майданах. Остання серія історичного серіалу взагалі присвячена недавнім подіям — Революції Гідності.

"Ми безпосередньо брали участь у Майдані, тому, напевно, це була одна з найскладніших серій, — згадує історик Володимир В'ятрович. — На мою думку, якщо у 1991 році Україна проголосила незалежність від СРСР, то у 2014-му — від Росії. Очевидно, що це спричинило війну з Російською Федерацією, яка не готова відпускати Україну. Основний посил цієї серії — боротьба за свободу досі триває і вимагає від нас готовності захищати свою незалежність".

За словами однієї зі сценаристок проєкту Лесі Вакулюк, цей серіал буде зрозумілий усім, хто цікавиться історією і хоче осмислити її глибше.

 

"Коли ми вчили історію в школі, то все було заплутано — якась там УНР, хтось комусь щось обіцяв, ми губилися в тих Універсалах… Тож ми старалися зробити все можливе, щоб ці серії не нагадували шкільні уроки історії, коли вчитель відсторонено розповідає. Мені здається, нам вдалося. Коли дивишся цей серіал, то наче переносишся у той час і розумієш: українці виборювали ту країну, не будучи тут господарями. І їм вдавалося. Проте хтось не зробив із цього висновків і вже ми, молоде покоління, змушені були продовжували їхню боротьбу", — говорить Леся Вакулюк.

Всі серії історичного серіалу "10 Днів незалежності України" можна подивитися тут:

1. Четвертий Універсал — перша українська незалежність

2. Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова 

3.   День Соборності: як об'єдналися дві частини України

4. Три держави за добу: як Карпатська Україна проголосила незалежність

5. Бандера VS Гітлер і Сталін: як націоналісти відновили Українську Незалежність

6.   Перший цвях у домовину СРСР: як Україна прийняла Декларацію про державний суверенітет

7. Страх комуністів і натиск дисидентів: як Україна проголосила незалежність

8. Як українці поховали СРСР на референдумі

9. Історія українських майданів від протестів на граніті до Помаранчевої революції

10.  Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну


Історичний проєкт "10 Днів незалежності України" створений Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду. 

Команда проєкту: 

Володимир В'ятрович — автор та ведучий

Андрій Сайчук — сценарист

Леся Вакулюк — сценаристка

Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти

Яків Любчич — режисер

Михайло Смуток — виконавчий продюсер

Олександр Попенко — оператор

Костянтин Пузанкін — дизайнер

Олександр Климань — звукорежисер та композитор

Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль

Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим

Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж

Микола Попелуха — редактор архіву

Ігор Малахов, режисер архіву

Ярина Ясиневич — продюсерка

Лідія Тополевська — фінансистка

Дмитро Гузій — юридична підтримка

Анна Олійник — директорка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.