“Український Стоунхендж” засипали землею, щоб вберегти від негоди і вандалів

Зробили це після тривалого тиску активістів, які вимагали від влади докласти зусиль для збереження пам'ятки

Древній кромлех, який знайшли навесні у Новоолександрівці біля міста Дніпро, частково засипали землею. Таким чином пам'ятку, віком у 5 тисяч років, законсервували, аби уберегти від зимової негоди та вандалів.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив активіст Володимир Степаненко.

"Сьогодні відбулося те, чого ми всі так довго вимагали. Першочергові заходи з консервації  вжиті. Хто хоче посперечатися так зробили, чи не так – робіть це в себе вдома на дивані. В такому вигляді пам'ятка точно переживе зиму! Крапка", – заявив Володимир Степаненко.

Він додав, що за цей час потрібно розробити проєкт з музеїфікації, пам'ятки та втілити його в життя протягом наступного року.

Брили кромлеху, який вважають старшим за Стоунхендж та піраміди в Гізі, засипали землею більш, ніж на половину.

У коментарях Степаненко наголосив, що кромлех законсервували силами забудовника, який був ініціатором дослідження кургану.

До слова, консервацією зайнялись після тривалого тиску зі сторони активістів. Вони неодноразово зазначали, що пам'ятку знищує негода, а люди перетворили тисячолітній кромлех на вбиральню та "місце для проведення шабашів".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.