Спецпроект

У Вашингтоні відкрилася виставка «Голодомор очима українських художників»

У пам’ять про жертв Голодомору в Україні 1932-33 років у центрі столиці США відкрилася виставка, яка зібрала близько 70 художніх творів, що оповідають про страшну трагедію геноциду

Експозиція "Голодомор очима українських художників" розміщується в Українському домі у Вашингтоні, повідомляє Укрінформ.

 

Тут представлені картини, гравюри, плакати та інші твори художників - очевидців страшної трагедії.

"Дуже й дуже важливо наочно розповідати про цю трагедію, цю катастрофу, оскільки зображення варті більше, ніж тисячі слів", - вважає власник колекції художніх творів та співорганізатор виставки, президент Американсько-Української ділової ради Морган Вільямс.

За його словами, частина цієї експозиції вперше була виставлена в Києві 2000 року. Але тоді ця ініціатива була підтримана лише невеликою групою активістів. Відтоді відбулося чимало змін, і правда про Голодомор-геноцид зараз шириться світом.

Маріанна Фалкова, директорка Українського дому у Вашингтоні, зазначила, що на відкриття експозиції були запрошені численні гості, у тому числі дипломати, журналісти, активісти, представники ділових кіл, духовенства, партнерських організацій.

"З нашого боку інтерес полягає в тому, аби показати американцям, як це дійсно відбувалося, щоб вони теж відчули цю трагедію. Крім представлених зображень, ми також намагалися відтворити побут українських поселень тих років, щоби можна було відчути цю атмосферу", - поділилася Маріанна Фалкова.

Посол України в США Оксана Маркарова розповіла в коментарі Укрінформу, що ця виставка – один зі способів донесення правди до світу про те, що Голодомор стався не через неврожай, як твердить кремлівська пропаганда, а внаслідок цілеспрямованої політики Москви.

"Для нас пам'ять про Голодомор важлива не лише як данина тим, хто загинув і був убитий комуністичним режимом, а й через те, що, на жаль, непокараний злочин завжди повертається", - сказала Маркарова.

Вона підкреслила необхідність притягнути до відповідальності режим, який організував геноцид у ті часи, особливо з огляду на те, що його послідовники зараз чинять агресію проти України.

Виставка "Голодомор очима українських художників" демонструватиметься у Вашингтоні до 3 грудня. Її організаторами виступили Український дім, Американсько-Українська ділова рада (USUBC) за підтримки посольства України в США.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.