Спецпроект

Голодомор нагадує, що смертельна агресія Росії повторюється й нині – Маркарова

Вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу 1932-33 років є нагадуванням для нинішнього покоління борців за незалежність України, що вони є послідовниками нації, яку Росія намагалася знищити впродовж історії.

Про це заявила під час меморіального заходу у Вашингтоні в пам'ять про трагедію Голодомору посол України в США Оксана Маркарова, передає власний кореспондент Укрінформу.

 

"Ми оплакуємо і пам'ятаємо (жертви трагедії – ред.) разом, але йдеться не тільки про пам'ять і стогнання – йдеться про боротьбу",- зауважила Маркарова.

Вона підкреслила, що тепер українські борці за незалежність мусять протистояти агресії Кремля, який на початку 1930-х років також знищував мільйони українців, влаштувавши геноцид голодом. За її словами, дуже важливо пам'ятати трагедію 1932-33 років, викривати правду та спростовувати брехливі наративи Кремля про нібито неврожаї.

"У сьогоднішній боротьбі за нашу незалежність і територіальну цілісність важливо пам'ятати, що ми – не перше покоління, яке бореться з цим злом", - підкреслила посол України в США.

Вона висловила вдячність американській владі, яка визнала на рівні обох палат Конгресу США, а також окремих штатів, Голодомор геноцидом українського народу. Це, за її словами, підтверджує на міжнародному рівні відповідальність сталінського режиму за його злодіяння, а також поширює правду для всього цивілізованого світу.


Меморіальний захід за жертвами Голодомору "Запали пам'ятну свічку" пройшов у понеділок у центрі американської столиці, неподалік Капітолію, де встановлений пам'ятник Holodomor 1932-1933. У заході взяли участь українські дипломати, представники американського уряду, духовенства, української громади в США.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.