На Львівщині археологи знайшли давні мури замку XVII століття

Один з розкопів засвідчив, що будівля стоїть на потужному румовищі від його попередника – мурованого замку родини Потоцьких, що, ймовірно, був зведений у XVII столітті.

Під час археологічних досліджень на території Палацу кінця ХІХ ст. у Тартакові, що на Львівщині, знайшли давні мури замку, який датують XVII століттям. Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.

 

Знахідку виявили науковці центру. Для створення проєктно-кошторисної документації вони проводять тут попередні археологічні дослідження.

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, один з розкопів, який заклали при південно-західному наріжнику палацу, засвідчив, що будівля стоїть на потужному румовищі від його попередника – мурованого замку родини Потоцьких, що, ймовірно, був зведений у XVII столітті. В іншому розкопі археологи зафіксували мур замку шириною 2,5 м.

Палац в Тартакові є не лише пам'яткою архітектури національного значення, а й важливим і багатошаровим археологічним комплексом.

Перші письмові згадки про Тартаків, як зазначила наукова консультантка проєкту, археологиня Наталя Войцещук, датуються початком XV століття. Тож археологи сподіваються, що подальші дослідження розкажуть багато нового про історію Сокальщини.

Археологічні дослідження в Тартакові є частиною робіт з розробки комплексного проєкту реставрації пам'ятки. Їхні результати будуть основою для прийняття фахових проєктних рішень проєктантів-реставраторів.

Виготовлення проєктно-кошторисної документації для Тартаківського палацу співфінансують Львівська обласна рада з бюджету розвитку та місцева Сокальська міська рада. Палац у Тартакові – один із двох об'єктів культурної спадщини на Львівщині, які перебувають у концесії.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.