На Прикарпатті відкрили краєзнавчий музей

1 грудня відкрився Ямницький краєзнавчий музей в Івано-Франківському районі

1 грудня відкрився Ямницький краєзнавчий музей ТГ Івано-Франківського району. На полицях цього музею окрім різноманітних експонатів представлені копії архівних документів, зокрема свідоцтва ямничан про закінчення української гімназії, анкети ямницьких емігрантів міжвоєнного часу.

 

"З часу створення громади облаштування музею було актуальним для усіх нас. Маємо надію, що реалізація цього проекту дозволить зберегти багаті надбання наших сіл. Велика подяка кожному, хто долучився до процесу наповнення музею артефактами. Чимало реліквій, на жаль, втрачено, тому врятувати й передати до музею те, що збереглося до наших днів – наш обов'язок перед прийдешніми поколіннями,  щоби в майбутньому кожен зміг віднайти у музеї частинку історії свого роду," – наголосив голова Ямницької територіальної громади Роман Крутий.

Створення музею стало можливим завдяки перемозі у конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад, організатором якого є Єврорегіон Карпати – Україна. За кошти гранту (156 000 грн) було закуплено експозиційні стелажі, меблі, стенди та мультимедійне обладнання (телевізор та ноутбук). У ході реалізації ініціативи частина коштів була виділена з місцевого бюджету, зокрема, на придбання манекенів, виготовлення карти громади. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.