На Прикарпатті відкрили краєзнавчий музей

1 грудня відкрився Ямницький краєзнавчий музей в Івано-Франківському районі

1 грудня відкрився Ямницький краєзнавчий музей ТГ Івано-Франківського району. На полицях цього музею окрім різноманітних експонатів представлені копії архівних документів, зокрема свідоцтва ямничан про закінчення української гімназії, анкети ямницьких емігрантів міжвоєнного часу.

 

"З часу створення громади облаштування музею було актуальним для усіх нас. Маємо надію, що реалізація цього проекту дозволить зберегти багаті надбання наших сіл. Велика подяка кожному, хто долучився до процесу наповнення музею артефактами. Чимало реліквій, на жаль, втрачено, тому врятувати й передати до музею те, що збереглося до наших днів – наш обов'язок перед прийдешніми поколіннями,  щоби в майбутньому кожен зміг віднайти у музеї частинку історії свого роду," – наголосив голова Ямницької територіальної громади Роман Крутий.

Створення музею стало можливим завдяки перемозі у конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад, організатором якого є Єврорегіон Карпати – Україна. За кошти гранту (156 000 грн) було закуплено експозиційні стелажі, меблі, стенди та мультимедійне обладнання (телевізор та ноутбук). У ході реалізації ініціативи частина коштів була виділена з місцевого бюджету, зокрема, на придбання манекенів, виготовлення карти громади. 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.