У Баштанці на будівництві супермаркету знайшли некрополь XIX століття

Миколаївські археологи на місці будівництва супермаркету в місті Баштанка знайшли некрополь, який датується початком XIX століття

Про це повідомив керівник розкопок, науковий співробітник інституту археології Національної академії наук, старший викладач Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Ми провели археологічні дослідження на місці будівництва супермаркету у м. Баштанка. Виявили дуже цікаві знахідки – старовинний некрополь початку 19 століття. Нам вдалося знайти останки 31 людини, в тому числі й дітей. Отож можемо 100-відсотково стверджувати, що це перші поселенці, які заснували Баштанку, що до 1928 року називалась Полтавка", - сказав Смирнов.

також знайдено 13 монет, 5 хрестиків, каблучка та бронзова застібка для одягу.

"Дана інформація дуже цікава з точки зору обрядовості перших переселенців, зокрема, поховального. Досі нічого подібного в нашій області не було – це перший некрополь, який ми дослідили", - стверджує археолог.

На його думку, люди, які тут поховані, були християнами. Але при цьому дотримувалися язичницьких обрядів, які збереглися у слов'ян-землеробів стародавніх часів. Зокрема, у похованнях знайшли не лише хрестики, а й монети.

"Існувала традиція класти в труну гроші начебто для того, щоб викупати ті земельні ділянки, на яких люди були поховані. Дітям клали одну копійку, дорослим – дві. Знайдені монети датовані 1817-1820 роками. Це дуже цікава і науково цінна інформація. Надалі ми будемо працювати з останками, визначатимемо їхні стать та вік, також триватиме робота з нумізматичним матеріалом", - розповів Смирнов.

Він також зазначив, що цієї знахідки могло і не бути, якби місцеві активісти не звернули увагу на те, що на майданчику, де тривають будівельні роботи, знайшли людські рештки. Смирнов приїхав на місце події та спробував порозумітися з місцевою владою. Проте роботи зупинили лише після того, як на будмайданчик викликали поліцію. Завдяки правоохоронцям, роботи зупинили. Згодом замовник уклав договір на проведення археологічних досліджень.

Завершити їх планувалося за 2-3 дні, але поховань виявилося більше, аніж спочатку передбачалося. Тому працювали тиждень. Допомагала техніка, яку надав замовник будівництва. Зараз археологи завершили свою роботу, і будівництво супермаркету може продовжитися.

Фахівці також зазначають, що наразі йдеться лише про фрагмент старовинного цвинтаря, більша частина якого давно перебуває під приватною забудовою. А відтак дослідити його повністю немає змоги.

Нинішні дослідження проведені під егідою Інституту археології Національної академії наук України за підтримки Миколаївського обласного краєзнавчого музею "Старофлотські казарми", Національного університету імені В. Сухомлинського та обласного Центру національно-патріотичного виховання.






Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.