АНОНС: Онлайн-доступ до архівних документів репресивних органів у Криму в 1920-х – на початку 1940-х років

Архівісти оцифрували 3000 аркушів документів НКВД/ГПУ в Криму

10 грудня 2021 року о 12.30 за участі Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація онлайн-доступу до архівних документів репресивних органів та жертв комуністичного тоталітарного режиму в Криму в 1920-х – на початку 1940-х років.
 
Йдеться про цифрові копії документів із 25 справ (понад 3000 аркушів) з фонду 6 (Р) "Фонд кримінальних справ. Припинений" Галузевого державного архіву Служби безпеки України, доступ до яких за згоди архіву, який долучився до інформаційного проєкту, забезпечуватиметься шляхом їх розміщення в спеціальній рубриці "Документи Криму" офіційного вебпорталу Укрдержархіву.
Протоколи засідань президії, малої та великої колегії Кримської обласної, президій Севастопольської та Феодосійської ЧК, виписки з засідань колегій, постанови за 1921–1923 роки, протоколи засідань Трійки/Судової Трійки НКВС Криму за 1937 р., документи про виконання приговорів судових органів, трійки ПП ОГПУ Криму (справи 61–66) містять інформацію про засуджених, мешканців Криму, їх національність (серед них є татари), рід занять, частково про родину, причини арешту та звинувачення у скоєні злочинів, засудження, розстріл або подальшу долю. Серед документів справ 61–66 є фото арештованих.
Це – перший етап започаткованого Укрдержархівом проєкту, що поповнюватиметься документами з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України – буде оцифровано ще 81 справу (19815 аркушів).
Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.