Конгресмени-республіканці хочуть, щоб у школах США викладали історію комунізму

Республіканці в Палаті представників Конгресу США розробили законопроєкт, який заохочує школи включати до навчальних програм історію комунізму, аби показати злочинну сутність цієї ідеології.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Зазначається, що документ, який розробляли 60 членів палати, презентувала на пресконференції представниця Флориди Марія Салазар, яка народилася в сімʼї кубинських емігрантів.

За словами Салазар, третина представників покоління Z, котрі народилися в період з 1997-го до 2012 року, прихильно ставляться до комунізму, а понад 40% міленіалів "кажуть, що мало знають про марксизм".

"Правда в тому, що комунізм – це рак. Єдина рівність, що забезпечує комунізм, - це бути однаково бідними, однаково голодними, однаково пригніченими та однаково висланими", - цитує Голос Америки американську законодавицю.

Своєю чергою конгресмен від Техасу Ден Креншоу переконаний, що американські школярі мають знати про радянський ГУЛАГ, сталінський Голодомор, жертвами якого стали мільйони українців, культурну революцію в Китаї.

За його словами, законопроєкт має гарантувати, що комунізм "залишиться на звалищі історії – там, де йому і місце". "Школярі повинні знати, що означає футболка з портретом Че Гевари, яку носить їхній однокласник", – додав конгресмен.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.