УІНП передав Мінветеранів списки воїнів, загиблих на сході України

Український інститут національної пам’яті передав Міністерству у справах ветеранів списки військових, які загинули в зоні бойових дій на сході України, та перелік військових секторів на кладовищах.

Про це повідомив перший заступник голови УІНП Максим Ярмистий під час публічної передачі переліків в Укрінформі.

 

"На виконання доручення уряду Інститут національної пам'яті передає перелік місць поховань українських військовослужбовців, які загинули під час АТО/ООС, перелік створених секторів військових поховань до Міністерства у справах ветеранів України. Зважаючи на важливість та актуальність питання, наголошуємо на необхідності продовження вказаної системної роботи із залученням органів державної влади різних рівнів, державних і комунальних установ, громадських організацій та ініціатив", - сказав Ярмистий.

Як поінформував головний спеціаліст відділу обліку та збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Владислав Куценко, робота зі створення відповідних переліків почалася з 2014 року.

За його словами, до переліку загиблих військовослужбовців під час АТО/ООС включені не лише бійці, котрі загинули в бою, але й ветерани, які померли пізніше від отриманих на фронті травм.

"Хочу відразу сказати, що наша цифра точно не збігається з цифрою Міністерства оборони, але є приблизно так само релевантна щодо загальних втрат... Отже, до переліку загиблих, а також тих, хто пізніше померли від поранень, увійшли 4488 військовослужбовців", - уточнив Куценко.

Він додав, що до вказаного переліку вносили дані від обласних адміністрацій, із відкритих джерел, з інтернету, з новин про нагородження загиблих героїв, а також брали інформацію про вшанування пам'яті у вигляді встановлення меморіальних дошок на навчальних закладах та будинках.

"Другий перелік, який ми вели, охоплює військові сектори на кладовищах. За весь цей період ми внесли в нього 524 сектори військових поховань в усіх областях України і в Києві. Власне, на цих секторах поховані 1714 загиблих… Решта поховані або біля родичів, або просто на цивільних кладовищах", - пояснив Куценко.

Утім, за його словами, були випадки, коли родичі загиблих військових змінювали свою думку і через кілька років зверталися до УІНП з проханням перепоховати їх на секторі військових поховань.

"На жаль, так швидко це неможливо зробити через санітарні норми - ексгумація і перепоховання на інше місце можливі лише через 10 років", - зауважив він.

За словами радника міністра у справах ветеранів Василя Павлова, передана УІНП інформація дозволить ефективніше здійснювати роботу з обліку місць поховань, а також з "перетворення загального процесу, про який ми кажемо - героїзація та військово-патріотичне виховання, - на прив'язку до конкретних осіб, конкретних дій, персоналій".

"Відразу хочу зазначити, що в Міністерстві у справах ветеранів створена окрема експертна група з питань меморіальної роботи та державних нагород. Вона буде продовжувати діяльність, яку розпочав УІНП", - додав Павлов.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.