У Софії встановили пам’ятну плиту на могилі видатної українсько-болгарської діячки

У Софії встановили пам’ятну плиту на могилі Лідії Драгоманової-Шишманової – видатної українсько-болгарської громадської діячки, старшої доньки проф. Михайла Драгоманова та дружини проф. Івана Шишманова, першого посла Болгарії в Україні

Про це йдеться на сайті Посольства України у Республіці Болгарія

 

Лідія Драгоманова-Шишманова зробила значний внесок у розвиток і зміцнення українсько-болгарських відносин.

Після одруження та переїзду в Софію, вона стала частиною болгарської інтелектуальної еліти та протягом 40 років була серед найактивніших громадських діячок, опікуючись правами жінок, розвитком болгарського мистецтва та культури, перекладацькою діяльністю. Цар Борис ІІІ нагородив Лiдiю Драгоманову-Шишманову Дамським Хрестом І ступеня за заслуги. 

"Саме на цьому наголосили у своїх виступах Посол Віталій Москаленко, Президент Болгарської академії наук академік Юліан Ревальський, Науковий секретар БАН доц. Елка Трайкова, голова СУОБ "Мати Україна" Олена Коцева під час урочистої церемонії відкриття плити", – йдеться в повідомленні. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.