У Болгарії знайшли кам’яну церкву, якій понад 700 років. ФОТО

Археологи, які розкопують середньовічне болгарське місто Червен, нещодавно виявили стіни кам’яної церкви із фресками XIV століття.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал The History Blog.

 
Фото: thehistoryblog.com

"Вивчення церковної будівлі привело до виявлення збереженого шару фресок на стінах храму. Збережені фрагменти фресок є частинами намальованого драпірування, а також сценою з фігурами святого воїнства, яка збереглася частково. Площа збережених фресок становить близько 12 квадратних метрів", - йдеться в повідомленні.

 
Фото: thehistoryblog.com

Деякі з фресок направили в реставраційну майстерню, щоб їх можна було зберегти і стабілізувати на новій поверхні. Пізніше ці фрески будуть виставлені в музеї. Фрески і стіни, які залишилися на місці розкопок, були законсервовані.

 
Фото: thehistoryblog.com

Характерно, що цей храм виявився вже 16-м на території середньовічного міста-фортеці Червен, яке розташоване в долині річки Русенський Лом за 34 кілометри від сучасного болгарського міста Русе.

Згадана фортеця була одним з найважливіших військових, релігійних і економічних центрів Другого Болгарського царства (1185-1396).

 
Фото: thehistoryblog.com

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.