У Болгарії знайшли кам’яну церкву, якій понад 700 років. ФОТО

Археологи, які розкопують середньовічне болгарське місто Червен, нещодавно виявили стіни кам’яної церкви із фресками XIV століття.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал The History Blog.

 
Фото: thehistoryblog.com

"Вивчення церковної будівлі привело до виявлення збереженого шару фресок на стінах храму. Збережені фрагменти фресок є частинами намальованого драпірування, а також сценою з фігурами святого воїнства, яка збереглася частково. Площа збережених фресок становить близько 12 квадратних метрів", - йдеться в повідомленні.

 
Фото: thehistoryblog.com

Деякі з фресок направили в реставраційну майстерню, щоб їх можна було зберегти і стабілізувати на новій поверхні. Пізніше ці фрески будуть виставлені в музеї. Фрески і стіни, які залишилися на місці розкопок, були законсервовані.

 
Фото: thehistoryblog.com

Характерно, що цей храм виявився вже 16-м на території середньовічного міста-фортеці Червен, яке розташоване в долині річки Русенський Лом за 34 кілометри від сучасного болгарського міста Русе.

Згадана фортеця була одним з найважливіших військових, релігійних і економічних центрів Другого Болгарського царства (1185-1396).

 
Фото: thehistoryblog.com

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.