Історія Європи, російських революцій та біографія Черчіля - Стефанчук рекомендує

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук порекомендував народним депутатам 5 книг, які варто прочитати на зимових канікулах

Як передає Укрінформ, про це Стефанчук написав у Фейсбуці.

 

Він зазначив, що у рамках акції "Національний тиждень читання" хоче долучитись до популяризації книг, а також "спонукати всіх до читання ще чогось, окрім соцмереж, месенджерів та клікбейтних заголовків у ЗМІ".

"Тому пропоную колегам з користю провести новорічно-різдвяні свята. Як і обіцяв: звертаюсь до народних обранців із новою ініціативою, своєрідним "домашнім завданням" — рекомендую 5 книжок "від спікера", які просив би кожного, за можливості, прочитати найближчим часом", - зазначив Стефанчук.

До новорічного топу голови ВР увійшли:

1. Григорій Сковорода "Найкраще";

2. Норман Дейвіс "Європа. Історія" (Europe. A History);

3. Михайло Зигар "Імперія повинна померти" ("Империя должна умереть. История русских революций в лицах. 1900-1917 гг");

4. Борис Джонсон "Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію" (The Churchill Factor. How one man made history);

5. Адмірал Вільям Г. Макрейвен "Застеляйте ліжко. Дрібниці, які можуть змінити ваше життя, а можливо, і світ" (Make your bed. Small things that can change your life… and maybe the world).

Спікер пообіцяв на літні канікули підготувати розгорнутий список книг.



Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.