У Тернополі презентували знайдений архів ОУН

У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини презентували архів ОУН, знайдений поблизу Бережан у жовтні цього року. Сере знахідок - альбом з роботами Ніла Хасевича

Архів збройного підпілля ОУН Подільського краю, датований 1948-1951 рр., знаходився за м. Бережани, перед с. Малинівка – не доїжджаючи до джерела з правої сторони від дороги у лісовому масиві на віддалі 1,5 км.

Перший бідон знайшли 13 жовтня 2021 р. на глибині до 40 см., а другий і третій - 14 жовтня 2021 р. на віддалі 10 метрів один від одного у вигляді трикутника.

У трьох бідонах, знайдених пошуківцями Андрієм Хруником і Андрієм Остапом на Бережанщині, виявлено речі повстанців: вишиванка, фотоапарат, булавки, нитки, центральні й пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотека, складена з радянських книжок.

Родзинкою матеріалів з бідонів є альбом з роботами відомого українського графіка і художника, активного учасника збройного підпілля, члена Української Головної Визвольної Ради Ніла Хасевича. У альбомі представлено понад 20 робіт, виконаних ним особисто та у співпраці з учнями-графіками підпілля.

 

Важливими матеріалами є звіти теренових осередків ОУН, датовані 1949-1951 рр., з Тернопільщини, а також із Львівського краю ОУН та Волині (Берестейщина, Рівненщина, Житомирщина та ін.).

На значній частині пакетів та конвертів був поданий цифронім "579", який належав організаційному референтові ОУН Подільського краю Іванові Прокопишину ("Бурлан", "Модест"; уродженець с. Теляче, тепер Мирне, Підгаєцького р-ну, 1924 р.н.), який загинув 6 листопада 1951 р. на хуторі Підболото біля с. Темногайці, що на Шумщині. У підпіллі "Бурлан" кілька разів був відзначений повстанськими нагородами, а від головного військового штабу УПА отримав звання сотника-політвиховника.

Подільський край, як організаційно-територіальна одиниця ОУН, у 1949-1951 рр. складалася з Чортківської, Тернопільської, Кременецької, Кам'янець-Подільської та Вінницької округ.

 
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.