Колишній дослідник історії Львова працює на пропагандистський російський телеканал RT

Львівські інтелектуали впізнали в експертові на телеканалі російської пропаганди «Russian Today» колишнього колегу Таріка Амара, котрий досліджував воєнну та повоєнну історію міста.

Про це у своєму дописі зазначив молодий історик з Українського католицького університету Михайло Мартиненко, передає Збруч.

 

"Тарік Амар. Відомий у вузьких колах дослідник, особливо у тих, хто вивчає історію Львова в ХХ ст. Колись він був директором Центру міської історії. Працював у Колумбійському університеті в США. Писав статті та книжку про воєнний та повоєнний Львів, Голокост та пам'ять про нього. Можна сказати, був колегою по цеху (ключове слово – був). Як писав – питання інше", – розповів Михайло Мартиненко.

На телеканалі "Russian Today", за його словами, Тарік Амар як експерт широкого профілю – від ізраїльсько-палестинського конфлікту до британського флоту в Чорному морі – з'явився кілька місяців тому.

 

"І от саме зараз, коли до російсько-українського кордону підтягуються все нові і нові ешелони та колони російських військ, готових за першим сигналом рушити в наступ на територію України, цей "дослідник" виписує на RT про "злочини Києва" проти (майже дослівна цитата) "слабких повстанців на Донбасі". За що Амару, звісно, заготовлений окремий казанок в пеклі.

Мораль. Рано чи пізно кар'єра професійних "борців з етнонаціоналізмом" може скотитись саме туди. До рівня "експерта" в "RT", – зазначив молодий історик.

 

Тарік Сиріл Амар був з 2007 до 2010 року академічним директором Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові, заснованого 2004 року австрійським істориком Гаральдом Біндером.

24 серпня 2010 року Львівська міська рада відзначила його Золотим гербом, від якого він наприкінці 2018 року скандально відмовився, посилаючись на те, що Степана Бандеру вважає фашистом:

"У мене є нагорода від міста Львова, яку мені вручили після мого перебування там як голови Центру міської історії. Хочу, щоб усі знали, що я її повертаю. Мені не потрібні нагороди від міста, в якому возвеличують Степана Бандеру, фашиста".

Тоді ж, в серпні 2018 року, він переконував, що привітання "Слава Україні" є нацистським привітанням.

Восени 2015 року опублікував монографію "The Paradox of Ukrainian Lviv. A Borderland City between Stalinists, Nazis, and Nationalists" ("Парадокс українського Львова. Місто на пограниччі між сталінізмом, нацизмом та націоналізмом"), приклавшись до творення образу Львова як міста ксенофобів та антисемітів (критичну рецензію Олі Гнатюк на книжку можна прочитати в "Україні модерній").

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.