У Києві презентували книгу про лідера ОУН Славу Стецько

Презентація книги «Слава Стецько. Жінка, яка творила незалежну Україну» відбулася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє Український погляд.

 

Ініціаторка і упорядниця видання пані Леся Брацюнь розповіла про тривалу роботу над автобіографічною книгою, основу якої складають спогади про своє життя і боротьбу самої Слави Стецько, записані і розшифровані істориком Дмитром Куделею на початку 2000-х років. Її розповідь доповнила видавець книги пані Світлана Короленко.

 

Про лідера бандерівської ОУН Славу Стецько добрим словом згадували її соратники, близькі, друзі, науковці і громадські діячі: професори Сергій Квіт, Іван Патриляк, Володимир Костицький, депутати Верховної Ради України попередніх скликань Лілія Григорович, Юрій Сиротюк, Євген Лупаков, Сергій Жижко, Андрій Мохник, редактор офіціозу ОУН (б) "Шлях Перемоги" Віктор Рог, голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, суддя федерального суду США Богдан Футей… Кожен говорив про своє знайомство з пані Славою, згадував знакові епізоди, ділився особистими враженнями.

"Кожен з нас згадує про пані Славу з вдячністю, кожен з нас багато від неї навчився. Працездатність, простота і щирість у спілкуванні, вірність національній ідеї насамперед характеризують її постать державника і націоналіста", – ці слова лейтмотивом звучали практично в кожному виступі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.