У Києві презентували книгу про лідера ОУН Славу Стецько

Презентація книги «Слава Стецько. Жінка, яка творила незалежну Україну» відбулася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє Український погляд.

 

Ініціаторка і упорядниця видання пані Леся Брацюнь розповіла про тривалу роботу над автобіографічною книгою, основу якої складають спогади про своє життя і боротьбу самої Слави Стецько, записані і розшифровані істориком Дмитром Куделею на початку 2000-х років. Її розповідь доповнила видавець книги пані Світлана Короленко.

 

Про лідера бандерівської ОУН Славу Стецько добрим словом згадували її соратники, близькі, друзі, науковці і громадські діячі: професори Сергій Квіт, Іван Патриляк, Володимир Костицький, депутати Верховної Ради України попередніх скликань Лілія Григорович, Юрій Сиротюк, Євген Лупаков, Сергій Жижко, Андрій Мохник, редактор офіціозу ОУН (б) "Шлях Перемоги" Віктор Рог, голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, суддя федерального суду США Богдан Футей… Кожен говорив про своє знайомство з пані Славою, згадував знакові епізоди, ділився особистими враженнями.

"Кожен з нас згадує про пані Славу з вдячністю, кожен з нас багато від неї навчився. Працездатність, простота і щирість у спілкуванні, вірність національній ідеї насамперед характеризують її постать державника і націоналіста", – ці слова лейтмотивом звучали практично в кожному виступі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.