У штаті Вірджинія відкрили «капсулу часу» епохи Конфедерації

У США, у штаті Вірджинія команда з питань охорони природи відкрила «капсулу часу», яка містить памʼятні речі часів Конфедерації. Їхній вік перевищує 130 років.

Про це повідомляє The New York Times.

 
фото Twitter Ральфа Нортама

Знахідка зберігається у бібліотеці штату. У нотатках скриньки ідеться про те, що капсулу закопали у 1877 році, а також, що десятки місцевих жителів передали до скриньки близько 60 предметів.

Експерти встановили, що вміст та дизайн коробки відповідають датам. Хоч вміст скриньки і був вологим, він зберігся краще, ніж очікувалося. Капсула містила безліч артефактів епохи громадянської війни, у тому числі прапор Конфедерації, кулі Міньє (тип кулі, що використовували у громадянській війні) і карту міста Річмонд, яке було столицею Конфедерації.

 
фото Twitter Ральфа Нортама

Робітники виявили скриньку у столиці штату місті Річмонд у понеділок, 27 грудня — коли закінчували демонтаж статуї генерала Конфедерації Роберта Лі. Статую прибрали після антирасистських протестів після вбивства афроамериканця Джорджа Флойда у травні 2020 року.

Відкриття викликало ажіотаж серед істориків та чиновників, зокрема губернатор Ральф Нортам написав у Twitter: "Вони знайшли її! Ймовірно, це капсула часу, яку усі шукали".

Напередодні біля основи цієї ж статуї знайшли та відкрили меншу "капсулу часу". Однак предмети всередині неї спантеличили дослідників: можливо, їх залишили робітники, які будували статую. Усередині знаходився альманах 1875 року, заболочена художня книга, британська монета, каталог, один лист і фотографія Джеймса Нетервуда — майстра-муляра, який працював над пʼєдесталом Роберта Лі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.