Усі розділи
Допомогти проекту

Банер із Бандерою на фасаді Тернопільської облради внесли до Книги рекордів України

Величезний банер із зображенням провідника ОУН Степана Бандери, який напередодні розмістили на будівлі Тернопільської облради, внесли до Книги рекордів України.

5 січня 2022

Про це написав голова облради Михайло Головко на своїй сторінці у Facebook.

 

Банер вивісили з нагоди 113-ї річниці від дня народження Степана Бандери.

Розмір банера – 20 на 11 метрів.

"Ми не ставили собі за мету встановити рекорд. Але Тернопільщина – це бандерівський край. Тут найдовше тривали бої Української повстанської армії. Тут живуть патріоти, які завжди зі зброєю в руках йшли захищати святу українську землю. А банер із зображенням Степана Бандери нехай нагадує усім, що наш український народ – не зламати", – написав Головко.

Дипломом Книги рекордів України нагородили Тернопільську обласну раду.

Теми
Дивіться також
Володимир В’ятрович: Росія дискредитує не тільки Бандеру, а й увесь український визвольний рух
Марш на честь Бандери: Ізраїль та самопроголошений Лукашенко засуджують. РФ погрожує санкціями
Фольклористка розповіла, як з’явилася пісня «Батько наш — Бандера»
У Тернополі закидали яйцями пам’ятник Степану Бандері
У Тернополі невідомі облили фарбою пам’ятник Бандері
Тексти

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.
10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.
25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.
24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
22 квітня 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
30 квітня, 11:40

Музей Чорнобиля закриють на реконструкцію

29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

Всі новини