АНОНС: вебінар «Етика усноісторичного дослідження»

Вебінар присвячено дискусійним питанням етики сучасного усноісторичного дослідження в її широкому розумінні як процесу організації, (спів)творення, аналізу та презентації усноісторичного документа, в якому відповідальність історика є базовим центральним елементом

11 січня 2022 року о 17 годині відбудеться вебінар "Етика усноісторичного дослідження: ключові пункти сучасних дискусій".

 
Вебінар присвячено дискусійним питанням етики сучасного усноісторичного дослідження в її широкому розумінні як процесу організації, (спів)творення, аналізу та презентації усноісторичного документа, в якому відповідальність історика є базовим центральним елементом.
Доповідачка - проф. Гелінада Грінченко, д.і.н., ХНУ ім. В. Н. Каразіна, голова Української асоціації усної історії, головна редакторка часопису "Україна модерна".

Вебінар відбудеться яна платформі Zoom. Запит на приєднання надсилати на e-mail: istorychnywebinar@gmail.com sз зазначенням у темі листа: "GGG".

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.