2022 рік у Білорусі оголошено Роком історичної пам'яті

Лукашенко наказав думати, що "поляки - окупанти, а Велике князівство Литовське - це білоруська держава". Російська імперія та СРСР - поза критикою

Як повідомляє Белсат, самопроголошений президент Лукашенко підписав указ № 1, який у Білорусі проголошено Рік історичної пам'яті.

 

На спеціальній нараді він заявив: "Вперше за роки своєї незалежності ми ставимо ці два поняття - "історія" та "політика" - поруч. Досі ми намагалися не політизувати історію".

Також він закликав "дати адекватну оцінку" періодам Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Спочатку сказав, що "історію переписувати не будемо", і одразу розповів, як її переписати:

"Давайте у підручниках з історії, у замкових та музейних експозиціях так і назвемо, наприклад, період Речі Посполитої окупацією білоруської землі поляками. Етноцидом білорусів, – сказав Лукашенко. – А що це було для наших пращурів? Рідна мова, культура, віра під забороною. Магнати на собак міняли білоруських селян. Але народ вижив і зберіг свою самобутність".

А Велике князівство Литовське, за словами Лукашенка, було чисто білоруським (хоча він, як і раніше, вважає, що Білорусь як нація "остаточно сформувалася за радянських часів").

"Сучасні литовці фактично приватизували спадщину цього державного утворення. Але що там було литовське? Мова – наша, на ній написана і Конституція – Статут. Головна віра – православ'я. Територія – переважно білоруська, українська, частково російська. Народ на 80% – наш. Слов'яни. А це основні атрибути та ознаки державності".

Насправді до складу Великого князівства Литовського входила і практично вся територія сучасної Литви. Князівство було багатонаціональним та багатоконфесійним, у ньому жили і слов'яни, і балти, і юдеї, і мусульмани.

Він також поставив у провину предкам сучасних литовців те, що "коли на всю Європу гриміли Полоцьке та Турівське князівства як центри духовності та освіти", ті "досі жили в темряві язичництва і вели примітивне господарство".

Критично дивитися на радянську спадщину Лукашенко заборонив.

На думку Лукашенка, багато хто, хто вивішував на вікнах національні прапори (які він назвав "ганчірками"), зараз "цього соромляться".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.