YIVO оцифрував мільйони документів з історії євреїв

Дослідникам стали доступні 4,1 мільйона сторінок в рамках проекту «YIVO Vilna Online Collections» — ініціативи YIVO у співпраці з трьома литовськими науковими установами

Більшість матеріалів було врятовано євреями, які намагалися вижити в умовах нацистської окупації. У 1941 році нацисти створили "Паперову бригаду" для сортування документів Інституту YIVO у Вільнюсі. Члени "Паперової бригади" з ризиком для життя переправляли ці матеріали в гетто, де вони таємно зберігалися. Врятовані матеріали було виявлено після війни, а потім знову врятовано від радянської влади литовським бібліотекарем Антанасом Улпісом у 1948 році. Вони залишалися захованими в церкві, яку було перетворено радянською владою на бібліотеку, доки їх не виявили у 1989 році.

 

Книги та документи, надіслані нацистами до Німеччини, також були відскановані. Їх виявили у 1946 році та відправили до штаб-квартири YIVO у Нью-Йорку.

Ще одним важливим компонентом колекції є 170000 документів Національної бібліотеки Литви.

"Проект "YIVO Vilna Online Collections" створив найбільшу онлайн-колекцію, пов'язану зі східноєвропейською єврейською цивілізацією, включаючи найбільшу колекцію матеріалів мовою ідиш у світі" — йдеться в заяві YIVO, яка оголошує про початок функціонування онлайн-колекції. 

YIVO заявив, що колекції "розкажуть нам, як жили євреї, звідки вони прийшли, як вони виховувалися та виховували свої сім'ї, як вони створювали мистецтво, літературу, музику та саму мову. Крім того, ці документи розкривають відносини між євреями та їхніми неєврейськими сусідами, як вони розуміли своє місце у світі як у політичному, так і в соціальному плані, і як вони зустрічали потрясіння та перспективи сучасності".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.