Українців Чехії запросили до акції «Ланцюг соборності в Празі»

Посольство України в Чеській Республіці запросило взяти участь в акції «Ланцюг соборності в Празі», яка об’єднає українців і друзів України у Чехії з нагоди Дня соборності України

Про це Посольство повідомило у Фейсбуці.

 

"Щороку 22 січня "живий ланцюг" Соборності на мосту Патона у Києві символічно єднає лівий та правий береги Дніпра. Ми ж з вами символічно об'єднаємо два береги Влтави у Празі, підтримавши таким чином соборність України, а також подякувавши українським захисникам, які боронять зараз безпеку не лише України, але й цілої Європи, в тому числі й Чехії", – йдеться в дописі.

Для цього буде розгорнуто на Карловому мосту 30-метровий прапор України й піднято багато менших українських синьо-жовтих стягів. Важлива участь кожного учасника. Посольство просить прийти з родинами і друзями і з гарним настроєм та українською символікою.

Збір 22 січня – 11:30 до 11:55 біля пам'ятника Карлу ІV на початку Карлового мосту з боку церкви святого Климента.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.