Меморіал Голокосту запрошує студентів на стажування

Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів

 

Меморіал Голокосту розпочинає стажування з опрацювання архівів для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей. Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів.

Стажування відбуватиметься онлайн, фізична присутність у Києві – не обов'язкова.

Тривалість: 24 січня – 1 березня 2022 року.

Грошова винагорода – 2 500 грн.

Кількість учасників – 100 осіб.

Під час стажування учасники будуть опрацьовувати унікальні архівні документи довоєнного періоду, оцифровані Фондом електронні копії архівних документів (актові книги РАЦСів м. Києва за 1925–1936 роки та картотеки мешканців). Ці документи є важливим джерелом інформації про тогочасне населення міста, його етнічний склад, оскільки містять дані про народження, смерть, укладення шлюбів. Вони корисні не лише науковцям, а й людям, які прагнуть дослідити своє генеалогічне дерево та знайти своїх рідних.

Ми очікуємо, що за весь період кожен учасник зможе опрацювати 5 тисяч сканів та внести дані документів до таблиць, відповідно до встановленого зразку. Після закінчення учасники отримають сертифікат про проходження стажування. Ті, хто швидко та якісно опрацюють документи, також отримають заохочувальний подарунок.

Ви – ідеальний кандидат, якщо:

є студентом або аспірантом закладу вищої освіти України;

цікавитеся історією, темою Голокосту та Другої світової війни;

уважні та пунктуальні;

маєте високий рівень цифрової грамотності;

у вас є стабільний Інтернет.

Навчання на історичному факультеті, або досвід участі у стажуваннях будуть перевагою при відборі кандидатів.

Дедлайн – 20 січня (включно).

Анкету кандидата можна заповнити за посиланням: https://forms.gle/x29iBARWtThmy6V26

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.