У Чехії відновили всі пам'ятники воякам УГА

Посол України в Чехії Євген Перебийніс повідомив, що за минулі чотири роки було відновлено всі пам'ятники воякам Української Галицької Армії на території Чехії

Про це дипломат написав у Фейсбуці.

 

За його словами, більшість з тих пам'ятників, попри те, що мають величезну художню цінність і ще більше історичне значення для нас, були в дуже поганому стані й перебували під загрозою зникнення. Зокрема, йдеться про Український меморіал в м. Ліберець за проєктом Василя Касіяна, пам'ятник роботи Оксани Лятуринської у м. Пардубіце, пам'ятник у м. Йозефов за проєктом Роберта Лісовського, пам'ятник у м. Пршібрам роботи Михайла Бринського, Меморіал у м. Брно (вірогідно роботи М.Бринського).

У дописі йдеться, що досі залишався не відновленим лише один меморіал – унікальний пам'ятник також роботи Михайла Бринського біля с. Лада в Под'єштєді. Відкритий він був 100 років тому – у 1921 році, на місці поховання вояків УГА, що померли в недалекому таборі для інтернованих. Памятник, який є на балансі місцевої влади та Міністерства оборони Чехії, хоча й не перебував під загрозою зникнення, проте уже потребував серйозного чищення та відповідної обробки.

Перебийніс повідомив, що наприкінці минулого року група ентузіастів-волонтерів професійно взялася за цю благородну справу після того, як Посольство отримало на здійснення робіт необхідні дозволи.

"Хочу також щиро подякувати усім, хто долучився до відновлення пам'ятника - фінансово, морально, інформаційно та фізично: Руслану Гайдамасі, Петру Брестованському, Дмитру Сердюку, Мар'яну Королю, Андрію Борику і, звісно ж, отцю Івану Семотюку", – подякував він.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.